1. Дотримуйтеся чіткості та повноти
За звичайних обставин символи, цифри та візерунки на штрих-коді мають бути чіткими та розбірливими, без розмитості, вицвітання чи пропусків. Якщо на символі штрих-коду є явні дефекти, плями або надлишок чорнильних крапок, а діаметр дефекту перевищує стандартну ширину найвужчої смуги в 0,4 раза, його можна вважати пошкодженим.
2. Перевірте контрастність і оптичні характеристики
Повинна бути значна різниця в яскравості між смугами та фоном штрих-коду (тобто високий контраст символу). Недостатній контраст (наприклад, невелика різниця в коефіцієнті відбиття між смугами та пробілами) може ускладнити розпізнавання штрих-коду скануючим обладнанням, що зазвичай спричинено низькою якістю друку, проникненням чорнила або необґрунтованим підбором кольорів. Коефіцієнт відбиття порожніх місць штрих-коду має бути якомога вищим, тоді як коефіцієнт відбиття смуг має бути якомога нижчим.
3. Виявлення дефектів символів і якості друку
Символ штрих-коду має бути акуратним і чітким, без вигинів, тріщин або сильних подряпин. Дефекти друку (такі як відхилення розміру штрихів і проміжків, ненормальний коефіцієнт модуляції) безпосередньо впливатимуть на читабельність і потребуватимуть перевірки за допомогою професійного обладнання, щоб забезпечити відповідність таким стандартам, як ISO/IEC 15416. Наприклад, якщо кривизна поверхні штрих-коду перевищує 30 градусів або деформація виникає через вакуумне пакування, він може бути нерозбірливим.
4. Екологічні та матеріальні впливи
Пошкодження також можуть бути спричинені зовнішніми факторами, такими як пил, плями від води чи іншими перешкодами, або пожовтінням матеріалу або утворенням цвілі на краях через середовище зберігання (наприклад, вологість). Крім того, відмінності в товщині шару фарби через процеси друку (наприклад, офсетний друк, глибокий друк) також можуть вплинути на довговічність штрих-коду.
